Збірка красивих віршів про Різдво.
Святвечір
На столі — свята вечеря.
Вся родина — за столом.
Відчиняє Ангел двері
Позолоченим крилом.
Благу вість нам сповіщає
Про народження Христа.
В хаті свято розцвітає,
Гріє душу доброта.
Пахне сіном і кутею.
Сяє зірка. Сніг скрипить.
І колядка над землею
З білим Ангелом летить.
Н. Гуменюк
Різдво
Яскравa зipoчка нa нeбі
Гopить, гopить i не згaca.
A дiтвори вeceлий щeбіт
Дзвiнкий, пpoзорий, як pocа,
Дo нeї линe в цi xвилини —
В нiм cлава Гocподу Xpисту,
Щo нapoдився, як людинa,
В цю нiч, вoicтину cвяту.
Гopить зopя – нe пoгасити,
Вoна нaгадує для вcix,
Щo нapoдився Caм Cпаситель
I cмерть любoв’ю пepeміг.
Хай на крилах віри лине коляда
Одяглась зима до свята,
Вкрила снігом всі поля,
Щоб весела і багата
На Різдво була земля.
Сяють радістю обличчя,
Є надія у очах.
Тож славімо всі велично
Сина Божого в піснях.
Хай на крилах віри лине коляда.
Хай щоденно в дім ваш сонце загляда.
Будьте ж ви здорові, діти і батьки.
Вам усім бажаєм щастя на віки!
Ось прийшла жадана днина:
Вже зійшла зоря свята,
Тут зібралася родина,
Щоб прославити Христа.
Хай ввійде свят-вечір тихо
В кожне серце, в кожен дім.
Обминає вас хай лихо,
Благодаті зичим всім.
Хай на крилах віри лине коляда.
Хай щоденно в дім ваш сонце загляда.
Будьте ж ви здорові, діти і батьки.
А ніч тоді була…
А ніч тоді була така глуха,
Така сліпа, що осліпила світ.
І він безтямно рився, наче кріт,
У ґрунті безпросвітного гріха.
І був тягар, і був печалі щем…
Та жевріла надія між примар,
Що прийде ось Месія — дивний Цар —
І розжене пітьму Своїм мечем.
І залунає переможний гук,
І полум’я шугатиме вгорі…
А Він прийшов під сяєвом зорі,
Під шурхіт сіна і копитець стук.
Тоді співали ангели й зірки,
Бо то була вже зовсім інша ніч.
І спали із осяяних облич
Віки чекання і гріха віки.
Василь Мартинюк
Вітання на Різдво
А на Різдво трапляються дива,
Потрібно лиш повірити у казку…
Почує хтось омріяні слова,
А ще комусь Господь дарує ласку!
Це є Різдво – чарівний року час,
Це мить, коли усе для всіх можливо,
Хай в це Різдво для кожного із нас
Засяє в небі зіронька щаслива!
Дзвенить вертеп, колядки голосні,
І сніг летить із неба без упину…
Бо дні Різдва – найкращі в році дні!
Святкує світ, святкує Україна!
В.Чорній
Він народився
Він народився. Чуєте оркестр?
То Ангели несуть хвалу Отцю.
Він народився. Він прийшов з Небес,
Щоб кров’ю землю освятити цю.
Він народився! Сонні пастухи
Покидали отари між полів.
Він народився! Взявши посохи,
Ішли Царю вклонитися царі.
Він народився. Вифлеєм дрімав…
Дрімала Кафа, Рим і світ увесь…
Усе живе затихло по домах,
Лиш в яслах тихо шелестів овес.
Він народився. Тіні майбуття
Звисали з павутиння у хліву,
Та весело сміялося Дитя,
Торкаючись м’яких овечих вух.
Він народився, Пастир пастирів,
Облишив світлий трон Святих Небес
І освітив любов’ю бідний хлів…
Він народився. Чуєте оркестр?
Л.Меланіч
***
Ось тобі, вбога пуста голова,
перше знамення Різдва —
снігу добув ти для білих поем,
вітру черпнувши плащем.
Крила не тут, але біль від крила
на ніч прип’яв до стола —
мить, наче рибу, ловиш багром
і повертаєш в огром.
Тільки тепер вона має печать
віщих прозрінь і зачать.
Є в ній зима — цегляні димарі
теплі о білій порі.
Ось тобі й ніч, пуста голова,
напередодні Різдва.
Хочеш — придумай, як до зорі
рушили тріє царі…
Ю. Андрухович
