Ну що, друзі, вітаємо з першим днем весни! Почався новий сезон, а значить новий етап в житті багатьох людей. Весна — це період, коли все довкола розквітає (як природа, так і люди). Багатьох митців ця пора року надихає на нові професійні звершення. Картини, скульптури, музика — будь-що! Ліричні вірші про весну — яскравий цьому приклад. Саме тому, пропонуємо вам відчути початок весни новою підбіркою поезії!
Сонет 98
Я був відсутнім у твоїй весні,
Коли барвистий Квітень панував,
І молодість співала з ним пісні,
Сатурн*, і той, сміявся і стрибав.
Та ні чарівний спів усіх птахів,
А ні духмяність квітів весняних,
Мені не дарували ясних днів,
Не надихали до віршів палких.
Я знаю, білих лілій чистота,
Троянд червоних царствена краса –
В них є твоя божественна весна,
Їх з тебе малювали небеса.
Мені ж в розлуці марилась зима,
В ній лиш з твоєю тінню гра була…
Вільям Шекспір
***
Була весна весела, щедра, мила
Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло –
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
Я думала: “Весна для всіх настала,
Дарунки всім несе вона, ясна,
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна”.
Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки,
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла.
Леся Українка
***
Весна
Ніщо так не прекрасне, як весна-
Як бурʼяну пагінчики стріляють високо і ніжно, й пишно;
Яйця дроздів скидаються на колір неба ніжний,
Через луну, ну, аж дзвенить дерев вся братія лісна,
I, наче блискавиця, їхній спів вдаряє;
Скляні листочки і квітки груш, наче зачісують
Спадаючу синя`ву; та синь- уся у поспіху успішнім
За тим багатством; ягнята втішно у бігу стрибають.
Джерард Менлі Хопкінс
***
Блакитна Панна
Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.
Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгожданна, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: «Осанна!»
А вона, як мрія сну
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.
І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески.
Микола Воронний
***
Весна
Біжать, біжать хмариночки
По небу в далечінь
І кидають від сонечка
Свою легеньку тінь.
А сонечко всміхаються
Цілує гай і сад,
І в листя одягається
Зелений виноград.
Цвітуть грушки, і вишеньки,
І яблунька рясна, —
Прийшла з теплом і сонечком
Сподівана весна.
Олена Журлива
