Вірші про весну


18 March, 2021
virshi_pro_vesnu.jpg (107.9 Kb)

З настанням весни ми наче просинаємось після зими. Хочеться оновлення, змін і весняного релаксу. Хоча багато з нас відчувають напади весняної хандри. Для весняного душевного відпочинку пропонуємо прочитати вірші про весну. Ці поетичні рядки неймовірно милозвучні та чудові!

Вірші про весну


Лежать сніги. Я виглядаю весну.
Вона десь там, де змерзли солов’ї
Вона іде… І я тоді воскресну.
Я жду її. А може, не її.
Я жду себе.
Не знаю, чи діждуся,
бо це ж не я в ці тоскні вечори!
Соснові плечі вивірка обтрусить,
стрічати весну вийдуть явори.
Вона іде - півнеба над плечима.
І я іду - проз мертвий живопліт.
У вікон призьби тануть під очима.
Сидить на призьбі гофманівський кіт.
Ліна Костенко

***
Ранесенько, акації ще спали,
росою ще не сплакались кущі,
ми йшли удвох, і вишні осипали
рожевий цвіт на трави і хвощі.

Стояла тиша. Плесо придніпрове
торкала чайка, вигнуте крило.
сонце, сонце, сонце - пурпурове! -
такого ще ніколи не було.

А ми ішли. Нас вишні осипали.
Ще довго буде пам’ять там ходить.
Ранесенько, акації ще спали...
Мовчали ми, щоб їх не розбудить.
Ліна Костенко
. . . . . .
virshi_pro_vesnu_1.jpg (103.44 Kb)

Ця гостра, ця пронизлива весна -
Мов синя сталь, у груди входить небо,
І вибирає очі голизна
Дерев, ще по-зимовому занедбаних.
І душать хутра, душні, як гріхи, -
Пальто, як душу, розметати в поли!
Трамвай погодувати із руки,
Гукнуть "прощай" - і не відчути болю,
Сміятись і чманіти - так, як всі,
В холодний писок цілувати вітер,
В веселім і забрьоханім таксі
Вчорашній день по вулицях ловити!...
А день - на те він день, щоб - був і зник
У вечір, прілий, як торішнє листя...
Це ж тільки лютий - завтра буде сніг.
Це тільки лютий.
Тільки передвістя…
Оксана Забужко

***
Знов весна, і знов надії
В серці хворім оживають,
Знов мене колишуть мрії,
Сни про щастя навівають.

Весно красна! Любі мрії!
Сни мої щасливі!
Я люблю вас, хоч і знаю,
Що ви всі зрадливі…
Леся Українка

. . . . . .
virshi_pro_vesnu_2.jpg (137. Kb)

Прийшла весна і пісню заспівала,
думки хороші людям принесла,
лише для мене в неї ласки мало,
лише для мене не знайшла тепла.
Бо ясне сонце та гаї шумливі
в душі якусь порушили струну,
і скрізь мене мелодії тужливі
до забуття закликують і сну.
Тривоги, сум і біль розчарування
мені весна в дарунок принесла, —
і хочу йти крізь ці ясні світання
туди за них, де непробудна мла.
Де забуття собі знайти я зможу,
покинуть все і назавжди заснуть,
тоді я біль у серці переможу
і віджену осінню каламуть.
Василь Симоненко

Цікаве відео на нашому каналі



І сонце, й сніг, і ожеледь, все разом.
І я не знаю, це весна чи ні?
Сваровськи би позаздрив дивним стразам,
що мерехтять у мене на вікні.

Не встигне поле зазимків злякатись,
не встигне вийти річка з берегів, -
Весна пливе під парусом акацій,
Зима пливе під парусом снігів.
Ліна Костенко
Не забудьте підписатися на Наш канал:

Схожі матеріали