Психологічні праці і трактати, що стосуються даної теми, пишуться вже не перше десятиліття. Поняття емпатії знаходилося в центрі уваги психотерапевтів і психологів, починаючи із найбільш відомих. Так засновник психоаналізу ЗигмундФройдстверджував, що володіння емпатією включає в себе не тільки суб’єктивне розуміння чужого світу, а й уміння відчувати всі емоції (як позитивні, так і негативні) з точки зору іншої людини.
За Адлеромемпатія виникає в момент розмови однієї людської істоти з іншою. Не можна зрозуміти співрозмовника, якщо не ототожнити себе з ним.
Карл Юнг називає емпатію “рухом до людини, готовністю іти назустріч, досягненням єдності між людьми”. І в той же час “емпатія передбачає об’єкт до певної міри порожнім і тому може наповнити його власним життям”.
Гаррі Салліван, один з талановитих послідовників Фройда, пристрасний шанувальник емпатії, відгукнувся про раціональне обґрунтуванні цієї здатності як про “дуже незрозуміле”. Він пише: “Часом я відчуваю труднощі в спілкуванні з людьми, які пройшли певні школи: оскільки ці люди не хочуть визнавати, що емпатія виникає завдяки зоровим, слуховим, або якимось іншим рецепторам, і оскільки вони не знають, чи передається емпатія по хвилях ефіру, по повітрю і т. п., їм важко зрозуміти саму ідею… Тому, хоча емпатія і залишається таємницею, можна згадати, що у Всесвіті є безліч об’єктів і явищ не менш загадкових, проте з ними ми якось звиклись. Без емпатії, наприклад, не можна обійтися при описі естетичного досвіду, на основі якого можливе спийняття і в певному сенсі зрозуміння мистецтва як такого”.
Що таке емпатія?
Емпатія – рідкісна здатність, яка полягає в надзвичайно тонкому осягненні почуттів і емоцій іншої людини. Також, це поняття включає в себе безліч додаткових аспектів: це і можливість поставити себе на чуже місце, і схильність до співпереживання, і вміння відчути чужий настрій.
Мабуть, здебільшого, це особистісна риса людського характеру, а не психологічна характеристика.
Здатність до емпатіх рідко буває вродженою. Найчастіше людина набуває її разом із зростаючим життєвим досвідом. Часто емпатія проявляється одночасно у кількох варіантах: людина, що володіє цим даром, може співчувати, співпереживати і відчувати непереборну симпатію до людини, з якою у неї виник емоційний зв’язок.
На даний момент емпатію поділяють на кілька видів:
Емоційна (вона заснована на наслідуванні моторних реакцій іншої людини).
Когнітивна (базується на інтелектуальних процесах).
Предикативная (проявляється, як здатність передбачати реакції іншого).
В тій чи іншій мірі емпатія притаманна кожному з нас, якщо не сказати більше: необхідна. Її потребують люди, чиї професії безпосередньо пов’язані зі спілкуванням: психологи, керівники, менеджери і багато інших.
