Ми усі щохвилини відчуваємо якісь емоції. Позитивні, негативні, нейтральні – найрізноманітніші. Є люди більш емоційні, є такі, які менше проявляють те, що у них коїться всередині. Це – нормально. Проте дуже важливо самим не знецінювати свої відчуття. Наші емоції мають безпосередній вплив на фізичне здоров’я та й життя загалом.
Дослідження доводять, що ті люди, які не зважають на свої емоції, є менш успішними та благополучними. Натомість вони частіше можуть страждати від головного болю – так у них проявляється стрес.
Вчимось розуміти наші емоції
Найперше варто розширити свій емоційний словник. Це може здатись вам дивним, та все ж, коли відчуваєте якусь емоцію, назвіть її якось. А згодом підберіть ще два слова, які будуть характеризувати те, що ви саме зараз відчуваєте.
Дуже цікаво, але така практика може привести вас до відкриття – ваша справжні емоція на той чи інший подразник може бути набагато глибшою і зовсім іншою, ніж та, яку ви відчуваєте і яка є, так би мовити, на поверхні.
Щоб вам було зрозуміліше, як працює ця техніка, наведемо приклади деяких емоцій:
Гнів: розлюченість, роздратування, протест, обурення.
Тривога: страх, переляк, стрес, стурбованість.
Смуток: розчарування, пригнічення, песимізм, апатичність.
Образа: покинутість, обман…
Радість: спокій, задоволення, щастя, розслабленість.
Звертаємо увагу на інтенсивність
В емоційному пориві ми часто свої емоції називаємо дещо інакше. Наприклад, кажемо «у злості», хоча насправді наш стан не був злістю. Він був дещо легшим. Тобто ми далеко не так часто буваємо озлобленими, злими чи шокованими – просто звикли надавати свої почуттям таких максимальних відтінків. Тим часом ми можемо бути просто роздратованими чи обуреними чимось. Важливо вміти розрізняти, що саме ми відчуваємо насправді, без перебільшень.
Можна ввести собі у звичку оцінювати власні відчуття за шкалою від 1 до 10. Тоді чітко видно, наскільки сильна та чи інша емоція. Є цікава вправа, котра допоможе рефлексувати. Її треба виконувати письмово, можна навіть щодня. Обов’язково скористайтесь нею тоді, коли відчуваєте якісь сильні емоції.
Отже, встановлюємо таймер на 20 хвилин. Тоді починаємо описувати свої емоційні переживання протягом якогось періоду: останнього тижня, місяця чи навіть року. Писати треба геть усі думки, які приходять в голову. Тут головне не якість. Більше того – цей документ можна навіть не зберігати. Головне – вивільнитись від емоцій.
Спостерігаємо за собою
Спостереження загалом буває дуже цікавим. Ну а самоспостереження може привести нас до ще цікавіших висновків. Лише тоді, коли ми навчимось розуміти свої відчуття, зможемо справлятися зі собою та контролювати наші емоції.
