Як не критикувати себе


17 July, 2020
woman-1958723_1280.jpg (152.12 Kb)

Як часто ми заспокоюємо одні одних: «Та нічого страшного. Всі, буває, помиляються. Це нормально».

Дайте собі право на помилку

Насправді помилятися – справді нормально. От тільки чи так само ми ставимось до власних помилок. Напевно, у більшості випадків таки негативно, починаємо критикувати себе. Тому намагаємось уникнути не тільки помилок, а й, часто, ситуацій, де можемо їх припуститися. Адже зовсім не хочеться відчувати сором, страх, провину, стрес.

Помилки вибивають нас зі звичної колії. Набагато простіше відчувати стабільність. Тихіше їдеш, далі будеш – якось так.

Проте життя має таку здатність – водити нас часом по колу. Такий собі феномен нашого розвитку. Коли заходимо у глухий кут, одразу ж, для виходу, обираємо звичні маршрути, такі, щоб вже точно не помилитись і … Так, правильно, знову опиняємось у місцях, в яких вже були, стаємо на граблі, на які вже ставали. Ніхто не хоче помилятися. Але варто розуміти, що відсутність помилок = відсутності простору для змін. Лише власний життєвий досвід дозволяє нам рухатись вперед, починати щось нове, досягати вершин. Головне, правильно його застосувати. Не критикувати себе.

Висновок: помилятися часом корисно, зовсім не страшно, проте усвідомити це буває дуже складно. І це не дивно, бо помилки коштують нам надто багато внутрішніх переживань. Не потрібно критикувати себе.

Важливо акцентувати увагу на тому, що кожна помилка робить нас сильнішими. Після невдачі, взявши себе у руки, ми можемо працювати значно ефективніше.

Таке розуміння дозволяє нам розслабитись і сприймати помилки позитивніше, не виснажуватись кожного разу, коли щось пішло не так. Навчитися не критикувати себе – дуже хороша практика. Все одно ви на момент помилки перебуваєте там, де маєте бути. Ваші кола триватимуть доти, доки ви їх не пропрацюєте. Тоді почнеться рух далі. Бо життя дуже циклічне.

Невдачі рано чи пізно, частіше чи рідше трапляються у всіх людей без винятку. Просто не потрібно зупинятися, а продовжувати іти вперед. Тільки падаючи, можна навчитись балансувати на канаті життя. Уявімо ваше життя взагалі без помилок. Чи змогли б ви ризикувати, балансувати, іти по краю? Лише ціною власних падінь можна добитися рівноваги.

Оберігаючи себе від помилок, ми багато втрачаємо. Бо не дозволяємо собі піднятись вище.

Там, де життя повніше і набагато яскравіше. Не потрібно себе критикувати, дайте собі шанс на повноцінне життя.

Більше цікавих матеріалів на тему психології читайте на сайті https://klepkainfo.com/.
Не забудьте підписатися на Наш канал:
Схожі матеріали