Сучасне життя годі собі уявити без цифрових гаджетів. Ми користуємось ними постійно. На вулиці, вдома, за вечерею у ресторані, на відпочинку і на роботі. Зі смартфонами ходять дорослі і діти, у соцмережах навчились «сидіти» навіть бабусі та дідусі.
З одного боку – це прекрасно. Адже неважливо, де ми перебуваємо, постійно маємо можливість зв’язатись із тим, з ким треба чи прочитати те, що нас цікавить. Зрештою, це так само постійний доступ до розваг різного роду. Проте рано чи пізно наш мозок починає перенасичуватися. Це називається «цифрова інтоксикація». Ми стаємо залежними. А треба вчитись бути “не в мережі”.
Проаналізуйте самі. Дуже часто смартфон ми використовуємо для того, щоб просто вбити час. Ми автоматично відкриваємо соціальні мережі чи новини, коли нічим зайнятися (та й не лише тоді). Тобто виходить, що таким чином людина уникає нудьги, проте насправді така спроба може призвести до невдоволення, яке також сприймається як нудьга. Пояснює у чому справа поняття психолога Михаля Чіскентміхалого «ПОТІК».
Що ж це таке?
Потік – це задоволення почуття повного поглинання, яке ми отримуємо, коли повністю зосереджуємось на приємній діяльності, яка використовує наші здібності. Це може бути спритність, сміливість, швидкість прийняття рішення тощо. Однак часто наші можливості є дещо вищими, аніж ті, які ми використовуємо для здійснення тої самої приємної діяльності. А відтак просто зайти у соціальну мережу – це вже просто нудьга.
Справа в тому, що кожного дня у сучасному світі ми отримуємо безліч інформації звідусіль. Попри усе інше, ці подразники здатні висмоктувати із нас енергію. Тому так важливо просто вміти зупинитись. Такі паузи дають нам можливість дещо розвантажитись і підзарядитись. Бо замість того, щоб просто погортати стрічку новин, ми можемо використати цей час доля іншого – заглянути всередину себе самого.
Це ніби дуже просто, зате надзвичайно важливо. Адже з гаджетами ми втрачаємо можливість побути наодинці із собою, подумати, згадати якісь події, щось переосмислити. Зрештою – це час, коли ми можемо будувати нові плани. Постійна зайнятість витісняє такі моменти. Їх стає дедалі менше. В результаті людина просто не вміє побути сама зі собою. Проте, на щастя, існують способи позбутися такого стану. Спробуємо їх розібрати і вчитись бути “не в мережі”.
1. Не чекайте.
Очікування гнітить і дратує. Ніхто не любить чекати, еге ж? Спробуйте і ви не чекати з нетерпінням часу активності, а просто жити. Не сприймайте це як нудьгу. Просто залишайтесь у цьому місці у цей час.
2. Цінуйте час.
Загалом, час – це гроші. Тож ним потрібно насолоджуватись і цінувати. Взагалі варто навчитись завжди знаходити щось таке, що нас зацікавить. Хоча найбільш високе вміння – проживати паузи наповнено.
3. Думайте
Ми справді виділяємо собі дуже мало часу просто на думки. Тож нехай вас не лякає нудьга. Краще на ній і зосередьтесь. Дозвольте своїм думкам трохи «поблукати». Тим більше психологи вважають, що саме у такий час у голову приходять найкращі ідеї. Постійна зайнятість позбавляє нас цього чудового моменту.
Звичайно, цінність гаджетів є дуже великою. Постійний контакт насправді для кожного із нас вже звичне явище. Проте не варто відкидати потреби власного внутрішнього світу. Часом варто сказати мережі: «Ні».
